Що таке НАТО: пояснення простими словами та перелік країн, які входять Факти ICTV

НАТО

Для розв’язання питань військового характеру використовуються армії країн-членів НАТО. 17 лютого 2025 року в польському місті Бидгощ відбулося офіційне відкриття Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC). Нове командування Україна — НАТО у німецькому Вісбадені офіційно розпочало роботу 12 липня 2024 року.

Ключову роль у цьому процесі відіграватимуть держави-члени Альянсу та Агенція НАТО з матеріально-технічного забезпечення і закупівель (NSPA). На Вашингтонському саміті у 2024 році було затверджено стратегічні програмні рекомендації, які лягли в основу подальшої підтримки НАТО реформ та ініціатив у сфері оборонних закупівель. Україна та НАТО успішно завершили спільний Стратегічний огляд оборонних закупівель, спрямований на адаптацію української системи закупівель до передових євроатлантичних стандартів. Такі дані навів Кільський інститут світової економіки, що відстежує допомогу нашій державі з лютого 2022 року.

Цілі еволюціонували від простої оборони до проактивної стабільності, роблячи НАТО ключовим гравцем у протидії змінам клімату, де військові адаптуються до екстремальної погоди. У контексті війни в Україні альянс надає нелетальну допомогу, тренуючи тисячі солдатів і постачаючи обладнання. Це включає інвестиції в штучний інтелект і космічну оборону, з бюджетом на інновації понад 1 мільярд євро щорічно. Ця мережа робить НАТО не ізольованим клубом, а глобальною мережею, де знання та ресурси обмінюються вільно, посилюючи колективну безпеку. Один з прикладів – операція в Середземному морі “Sea Guardian”, де кораблі патрулюють проти тероризму та контрабанди. У 2025 році НАТО посилює діалог з Глобальними партнерами, включаючи Бразилію та Південну Африку, для протидії гібридним загрозам.

Штучний інтелект як основа армії нового покоління

  • Після карибської кризи 1963 року на Заході і Сході почало формуватись розуміння, що глобальна ядерна війна не матиме переможця.
  • Конфлікти і нестабільність на Балканах у 1990-х роках кинули прямий виклик інтересам безпеки країн-членів НАТО та миру і стабільності в усьому європейському регіоні.
  • Восени 2006 року очікувалося залучення України до наступного етапу відносин з НАТО — плану дій щодо членства в НАТО.
  • НАТО не обмежується радою – існують десятки комітетів, від ядерного планування до науки та технологій.
  • Паралельно і додатково було прийнято нову Стамбульську ініціативу співпраці для зацікавлених країн ширшого Близького Сходу з метою посилити безпеку і стабільність за допомогою встановлення взаємовигідних двосторонніх відносин.

Натомість на засіданні було схвалено новий формат відносин з Україною і Грузією в рамках так званої «Річної національної програми» (РНП). Однак ні на Бухарестському саміті, ні на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яке відбувалося 2-3 грудня 2008 року в Брюсселі, не було ухвалено рішення щодо надання Україні ПДЧ. У квітні 2005 року у Вільнюсі, під час неформальної зустрічі Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ офіційно започатковано інтенсифікований діалог щодо членства України в НАТО. В тому ж році була заснована Комісія Україна — НАТО, відкриті Місія України при НАТО і Центр інформації та документації НАТО в Україні. 9 липня 1997 року на Мадридському саміті НАТО з президентом України було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.

Посилення інституційної спроможності державних органів щодо співпраці з НАТО

НАТО

У сфері повітряних перевезень у 2004 році міністри оборони країн НАТО підписали Меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким проєкт стратегічних повітряних перевезень, який очолює Німеччина, повинен забезпечити оперативну спроможність повітряного перевезення вантажів великих розмірів. Це вимагало розв'язання низки концептуальних питань з урахуванням позицій всіх учасників євроатлантичного партнерства, а також поглиблення трансформаційних процесів в НАТО в нових умовах європейської безпеки. Операція сил НАТО «Союзна сила» в період з 24 березня по 10 червня 1999 року стала завершальним етапом Косовської війни, що змусив Югославію припинити бойові дії, вивести війська з території краю Косово й Метохія та організувати його перехід під контроль сил НАТО, а пізніше — ООН. Цим актом для консультацій, координації співпраці та досягнення консенсусу між альянсом і Росією, а також за відповідних обставин для прийняття спільних рішень щодо спільних дій з питань безпеки засновувалася постійна спільна рада Росія — НАТО. Важливе значення для ефективності та вагомості програми ПЗМ мало приєднання до неї у червні 1994 року Російської Федерації, адже, на думку лідерів НАТО, створення заснованої на співпраці нової архітектури європейської безпеки потребувало активної участі Росії.

24 березня НАТО вирішила запровадити зону, заборонену для польотів, а з 27 березня Альянс взяв на себе відповідальність за реалізацію усіх аспектів Резолюції № 1973, щоб захистити цивільне населення та райони, яким загрожував напад з боку режиму Каддафі. Оскільки напруга не послабилася, 17 березня 2011 року було ухвалено Резолюцію 1973, яка, серед іншого, надала право країнам-членам та регіональним організаціям вжити усіх необхідних заходів для захисту цивільного населення Лівії і запровадити зону, заборонену для польотів. З березня до серпня 2009 року Альянс провів ще одну операцію з боротьби з піратством «Елайд протектор», метою якої було зміцнення безпеки морських торговельних маршрутів і міжнародної навігації поблизу берегів Африканського Рогу. У відповідь на запит Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна військово-морські підрозділи НАТО супроводжували судна, які здійснювали рейси для Всесвітньої продовольчої програми ООН через небезпечні райони Аденської затоки.

Військовий бюджет фінансується переважно Міністерствами оборони усіх країн — членів НАТО і контролюється Комітетом військового бюджету. Це єдині фонди, в межах яких керівництво НАТО визначає вимоги і встановлює пріоритети відповідно до головних завдань і пріоритетів Альянсу. Вони ж несуть всі витрати з утримання своїх представництв при НАТО, виплачують платню офіцерам, прирядженим до штаб-квартири Альянсу. Відповідно до рекомендацій за результатами аналізу, міністрами оборони країн-членів кожні чотири роки розробляється документ «Керівні вказівки міністрів», який у разі необхідності оновлюється через два роки. Воно побудоване таким чином, аби збройні сили Альянсу були готові до виконання повного спектра оборонних планів і політики, від звичайного стримування до врегулювання конфліктів, підтримання миру, гуманітарних операцій та інших оперативних завдань. Основна частина військових сил та військової інфраструктури належить державам-членам НАТО, залишається під їхнім безпосереднім управлінням і національним командуванням доти, доки не виникне необхідність в їх виділенні цілком (або частково) для вирішення певних військових завдань під загальним союзним командуванням.

  • У відповідь на запит Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна військово-морські підрозділи НАТО супроводжували судна, які здійснювали рейси для Всесвітньої продовольчої програми ООН через небезпечні райони Аденської затоки.
  • А 1 липня 2010 року Верховна Рада прийняла закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» який передбачає «позаблоковий» статус України.
  • Після розпаду СРСР число членів ради зросло за рахунок приєднання до неї усіх країн СНД.
  • Оборона НАТО здійснюється на основі принципу колективної безпеки, що закріплений у статті 5 Північноатлантичного договору.
  • Консультації, починаючи з найпростіших форм — обміну думками та інформацією — і закінчуючи відвертими дискусіями у керівних органах альянсу, поступово набули характеру безперервного процесу і забезпечили високий рівень взаєморозуміння і врахування інтересів кожного учасника Договору ще на стадії розробки політичних рішень.

Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи, має спільний кордон з чотирма країнами НАТО — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Набір генеральних ліній у відносинах з іншими країнами, поза вищенаведеними угрупованнями, Альянс виробив у 1998 році. Паралельно і додатково було прийнято нову Стамбульську ініціативу співпраці для зацікавлених країн ширшого Близького Сходу з метою посилити безпеку і стабільність за допомогою встановлення взаємовигідних двосторонніх відносин.

Також 19 інших держав беруть участь у програмі НАТО — Партнерство заради миру, ще 15 країн беруть участь в інституціоналізованих програмах діалогу. Останньою державою-членом, яка приєдналась до НАТО, стала Швеція — 7 березня 2024 року. За рік роботи JATEC став мостом для практичної інтеграції України до НАТО через обмін досвідом у всіх сферах проєктної діяльності. До екосистеми вже входить понад 2300 компаній із більш ніж 4800 розробками. В Україні вже сформовано інфраструктуру оборонних інновацій, яка дозволяє швидко перетворювати потреби фронту на конкретні рішення, зокрема Brave1, Defense AI Center «A1» та центр JATEC.

  • На саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 році держави-члени НАТО підтвердили відданість майбутньому вступу України.
  • Це не просто цифри – вони відображають реальні історії солдатів, які тренуються разом, будуючи довіру через кордони.
  • Альянс об’єднує понад 3 мільйони військовослужбовців, з бюджетом оборони членів понад 1,2 трильйона доларів.
  • Натомість на засіданні було схвалено новий формат відносин з Україною і Грузією в рамках так званої «Річної національної програми» (РНП).
  • 22 червня 2025 року 32 члени НАТО ухвалили заяву до саміту в Гаазі, в якій визначили мету збільшити щорічні витрати на оборону та безпеку до 5% ВВП до 2035 року.

Ці події змусили міжнародне товариство переглянути свою участь у справах цього регіону і взяти на озброєння більш комплексний підхід до сприяння безпеці і стабільності, що знайшло свій прояв у прийнятті Південно-Східноєвропейської ініціативи НАТО та Пакту стабільності для Південно-Східної Європи. Конфлікти і нестабільність на Балканах у 1990-х роках кинули прямий виклик інтересам безпеки країн-членів НАТО та миру і стабільності в усьому європейському регіоні. «Партнерство заради миру» вважається операційною ланкою Євроатлантичного партнерства. Врешті, 11 січня 1994 року НАТО за ініціативи США запропонувала зацікавленим країнам ініціативу «Партнерство заради миру».

Що таке НАТО

Країнам-учасницям Середземноморського діалогу НАТО, започаткованого у 1994 році, було запропоновано встановити більш амбіційне розширене партнерство. 20 грудня 1991 року з ініціативи НАТО була утворена Рада північноатлантичного співробітництва, яка об'єднала 16 країн-членів НАТО, держави Центральної і Східної Європи, Балтійські держави. Крім проведення операцій з гарантування безпеки і розбудови афганської армії та поліції, МССБ також безпосередньо сприяють розвитку і відновленню Афганістану — 28 Груп відновлення провінцій залучені до визначення потреб у відновлювальних роботах і допомагають гуманітарній діяльності в усій країні. Сформовані відповідно до мандата ООН у 2001 році, Міжнародні сили сприяння безпеці діють під керівництвом НАТО з серпня 2003 року. Операція НАТО в Афганістані є найзначнішою з усіх, що до теперішнього часу виконувалися Альянсом.

Україна і НАТО

Ці генеральні лінії не дозволяють офіційного оформлення відносин, але віддзеркалюють бажання Альянсу нарощувати співробітництво. З 1990—1991 Альянс поступово збільшив свої контакти з країнами, які не утворюють частину будь-якого з вищезгаданих партнерських угруповань. Нинішній рух в напрямку розвитку діалогу і співпраці з країнами цих регіонів ґрунтується на двох головних рішеннях, прийнятих на Стамбульському саміті НАТО.

Країни-члени НАТО за активної підтримки країн-партнерів досягли певного успіху у виконанні цих зобов'язань. Деякі з них прямо ставили питання про перехід від співробітництва з НАТО до повноправного членства в організації. Вашингтонський саміт НАТО 1999 року відзначився прийняттям перших членів організації з-поміж постсоціалістичних країн — Чехії, Угорщини і Польщі, та ухваленням нової Стратегічної концепції НАТО. Участь у Середземноморському діалозі взяли, крім держав-членів НАТО Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко і Туніс. Ще одним важливим напрямом у діяльності НАТО став розвиток так званого «Середземноморського діалогу». В рамках РЄАП проводяться Джейкоб Елорді консультації та здійснюється співпраця в сферах контролю над озброєнням, ядерної безпеки, нерозповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї, врегулювання криз, планування оборони і військових бюджетів, боротьби з міжнародним тероризмом тощо.

Ці операції, хоч і контроверсійні, показали НАТО як глобального гравця, здатного стабілізувати регіони. Саме в цей період, 4 квітня 1949 року, у Вашингтоні дванадцять країн підписали Північноатлантичний договір, поклавши початок НАТО. Історія НАТО тісно переплітається з холодною війною, коли альянс протистояв радянському впливу, а згодом адаптувався до нових реалій, розширюючись на схід і беручи участь у миротворчих операціях. Італія також не планує збільшувати витрати та залишить їх на рівні 2024 року. У такому разі НАТО реалізуватиме своє право на захист та надасть постраждалим країнам-членам усю допомогу, яку вважатиме необхідною, зокрема військову.

Через тиждень після підписання коаліційної угоди новий посол Канади Роман Ващук у програмному інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня» дав кілька порад, як Україні досягти членства в НАТО. Відповідно до рішення РНБО, уряд України 29 серпня 2014 року подав на розгляд парламенту законопроєкт про скасування позаблокового статусу Української держави та про відновлення курсу України на членство в НАТО. Змістовне ядро РНП залишилося незмінним, спрямованим на досягнення Україною євроатлантичних стандартів демократичного управління, верховенства права, проведення комплексних реформ сектора безпеки відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу. А 1 липня 2010 року Верховна Рада прийняла закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» який передбачає «позаблоковий» статус України.

Leave a comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *